Квiти в волоссi

Chords

Standard

Вступление: Hm | Bb+ | D/A | D5-/G# | Hm | Bb+ | D/A | D5-/G#

Hm
Вона носила квіти в волоссі,
Bb+
І ними грався він і ще вітер.
D/A
Здавалося, давно вже дорослі,
D5-/G#
Але кохали щиро, мов діти.

Відчинені серця, щирі очі,
Таких не так багато є в світі.
Лилися сльози щастя щоночі,
Обіцянки на завжди любити.

Будиночок на розі двох вулиць,
Паркан плющем осіннім завитий.
Здавалося, дощі схаменулись,
Здавалося, завжди буде літо.

Лише один дзвінок телефону,
І варто тільки їм захотіти,
Повіяло теплом з-за кордону,
А отже, неодмінно летіти…

Припев:Hm Hm7/A G#m75- G F#7 Hm
Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно,
Hm7/A G#m75-
Де твоє, моє завтра?
G F#7
У скронях вітер свище.
Hm Hm7/A G#m75- G F#7 Hm
Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.
Hm7/A G#m75-
Залежить час найближчий,
G F#7 Hm
Та не завжди від тебе.

І раптом все змінилось навколо:Проблеми, ціни, сни, сподівання.
Роз’їхалися як діти в школу:Що першим було, стало останнім.

Їй у Варшавській спальні райони,
Йому Москву бетоном залити.
Але кохання у таксофонах
Приречене не довго прожити.

Куди ведуть строкаті дороги?
Чому ви заблукали у світі?
Вас сотні, тисячі, вас мільйони
В Ізраїлі, Канаді, на Кріті.

Є спогади про те, як було все.
Надія є на те, як все буде.
Нас доля стрімко течію несе,
Бо ми є не титани – ми люди…

Припев:Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно,
Де твоє, моє завтра?
У скронях вітер свище.
Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.
Залежить час найближчий,
Та не завжди від тебе.

Проигрыш: Hm | Hm7/A | G#m75- | G F#7

Hm Hm7/A G#m75-
Залежить час найближчий,
G F#7 Hm
Та не завжди від тебе.

Проигрыш: Hm | Hm7/A | G#m75- | G F#7 } 4 раза

Не обіцяй кохати завжди, не обіцяй навічно,
Де твоє, моє завтра?
У скронях вітер свище.
Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.
Залежить час найближчий,
Та не завжди від тебе.

Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно,
Де твоє, моє завтра?
У скронях вітер свище.
Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.
Залежить час найближчий,
Та не завжди від тебе.

Вона носила квіти в волоссі,
І ними грався він і ще вітер.
Здавалося, давно вже дорослі,
Але кохали щиро, мов діти.